ОРЕНДА

КОМЕРЦІЙНЕ ПРИМІЩЕННЯ під офіс або виробництво
Леваневського, вул. Заводська, №2, на 1-му та 2-ому поверхах - по 80 кв. м, сан/вузол, ремонт, сигналізація, 380V
від 45 грн за 1 кв. м
067-80-30-699, 067-278-48-97

ПРОДАЖ

ЗЕМЕЛЬНА ДІЛЯНКА
0,1 га в садівничому товаристві "Патріот-Таун" у районі Селекційної станції по вул. Сквирське шосе в м. Біла Церква; поруч ліс та парк "Олександрія"
208.000 грн (можливий торг)
093-648-49-71, 098-567-76-65

ПРОДАЖ

БУДИНОК
село Ленінське, Сквирський р-н
135 кв. м, оздоблення, газ, колодязь, гараж, літня кухня, погріб, госп/споруди, з/д 22 сот.
580.000 грн, торг
067-401-75-78, 050-765-54-68 (Лідія)

ОРЕНДА ПОДОБОВО

1-2-кімнатні КВАРТИРИ
відмінний стан, вся техніка, WiFi-інтернет, документи
096-560-57-57
063-560-57-57
066-560-57-57

ПРОДАЖ

ГАРАЖ
вул. Курсова, капітальний, цегляний, погріб, оглядова яма
067-508-96-12

У БІЛІЙ ЦЕРКВІ ПРЕДСТАВНИКИ ОСББ ТА ЖБК ВЧИЛИСЯ ВПРОВАДЖУВАТИ ЕНЕРГОЕФЕКТИВНІ ЗАХОДИ

N 19320 березня у місті Біла Церква відбувся семінар з енергоефективності на тему: «Впровадження енергоефективних заходів та відбір проектів в житлових будівлях».

Відкрив семінар заступник міського голови Володимир Хмурич, який відмітив: «Ця тема є стратегічно важливою як для держави, так і для міста. Тому в державі, і власне в Білій Церкві є програми, які допомагатимуть ОСББ впроваджувати енергозберігаючі заходи». Також він відмітив, що одним з основних завдань нашої держави є суттєве зменшення неефективного споживання енергетичних ресурсів. Вирішити це завдання неможливо без цілеспрямованої енергетичної політики, де адекватно враховувалися б можливості України щодо власного видобутку вуглеводнів, розвитку поновлюючої енергетики і енергозбереження, переходу економіки до широкого впровадження у виробництво інновацій. 

У заході взяв участь керівник програм з термомодернізації Комісії з розвитку енергетики та енергозбереження Українського союзу промисловців і підприємців Костянтин Єремчук, який розповів про практичні кроки ОСББ та ЖБК щодо скорочення витрат та впровадження заходів з енергозбереження за державною програмою з енергоефективності (Консультаційні центри УСПП). Він ознайомив присутніх з такими питаннями: взаємодія учасників програми з енергоефективності; етапи впровадження проектів з енергозбереження; прграми підтримки ОСББ/ЖБК; програма фінансування енергоефективності в житлововму секторі «IQ ENERGY»; державна підтримка ОСББ/ЖБК до впровадження енергоефективних заходів; місцеві програми співфінансування; енергоефективне обладнання та матеріалів, на придбання яких надається державна підтримка; перелік заходів з комплексної термомодернізації ОСББ/ЖБК та ін.

Під час семінару виступила голова об’єднання власників квартир «Шинник» Наталя Олексієнко, яка розповіла про успішну практику термомодернізації будинків на власному досвіді. Дане об’єднання одне з перших взяло кредит на 2 роки в АБ «Укргазбанк» на утеплення будинку і виплатили його всього за 6 місяців. Вона наголосила, що такий спосіб залучення коштів з банківських установ та інших джерел є дієвим і вдалим. 

До слова були запрошені заступник міського голови Сергій Пахольчук та директор департаменту ЖКГ міської ради Анатолій Кравець, які поіфнормували присутніх про діяльність міської влади щодо реалізації міської  Програми  співфінансування з міського бюджету заходів з проведення ОСББ, ЖБК і управителями багатоквартирних будинків капітальних ремонтів  та впровадження енергоефективних заходів у житловому фонді міста  Біла Церква. 

На заході були присутні голови та представники місцевих ОСББ та ЖБК, які отримали від спікерів відповіді на питання, які їх цікавили.

За матеріалами сайту Білоцерківської міської ради

Джерело: http://bc-news.com.ua/zhkg/item/2289-u-bilii-tserkvi-predstavnyky-osbb-ta-zhbk-vchylysia-vprovadzhuvaty-enerhoefektyvni-zakhody 

500 ТИС. ГРН. ВИДІЛЕНО НА ВИГОТОВЛЕННЯ ТЕХНІЧНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ДЛЯ ОСББ

N 19223 березня на засіданні 28 сесії Білоцерківської міської ради депутати затвердили розподіл коштів цільового фонду Білоцерківської міської ради на утримання об’єктів благоустрою міста на 2017 рік у сумі 2,4 млн. грн.

Розподіл передбачено такий:

1

Придбання посадкового матеріалу (дерева,багаторічні кущі)

195 000 грн
2 Виготовлення технічної документації житлових будинків та прибудинкових територій постійного зберігання 500 000 грн
3 Поточний ремонт доріг 1 709 000 грн (благоустрій вул. Дружба та Замкової гори)

У 2016 році було виготовлено 81 комплект документів для ОСББ на суму 834 тис. грн. За минулий рік було створено 35 ОСББ у Білій Церкві.  Такі дані на сесії озвучив начальник Департаменту житлово-комунального господарства Анатолій Кравець.

Джерело: http://bc-news.com.ua/zhkg/item/2299-500-tys-hrn-vydileno-na-vyhotovlennia-tekhnichnoi-dokumentatsii-dlia-osbb

БІЛА ЦЕРКВА ОТРИМАЛА ФУНКЦІЇ ДЕРЖАРХБУДКОНТРОЛЮ

N 191Державна архітектурно-будівельна інспекція України передала місту Біла Церква містобудівні повноваження в рамках децентралізації системи держархбудконтролю. 10 березня акти приймання-передавання справ підписали Голова Держархбудінспекції Олексій Кудрявцев та міський голова Білої Церкви Геннадій Дикий.

Таким чином громада міста отримала додаткові можливості для контролю будівельної галузі та залучення інвестицій, які сприятимуть розбудові сучасної житлової і промислової інфраструктури.

Голова Державної архітектурно-будівельної інспекції України Олексій Кудрявцев повідомив, що Біла Церква – 56-й населений пункт, який отримав функції держархбудконтролю. Разом з тим він відзначив, що це одне з небагатьох українських міст, яке має велику громаду – понад 200 тисяч мешканців – хоч і не є обласним центром.

«Набуття нових повноважень – знакова подія для Білої Церкви, де на сьогоднішній день спостерігається активний розвиток бізнесу, в тому числі й будівельного, –  зауважив Голова Держархбудінспекції Олексій Кудрявцев. Відтепер новоутворений орган держархбудконтролю зможе самостійно здійснювати реєстрацію дозвільних документів, проводити перевірки на об’єктах, штрафувати порушників. На практиці це дасть можливість більш оперативно реагувати на порушення у сфері будівництва».

За словами Олесія Кудрявцева, приєднання Білої Церкви до процесу децентралізації системи держархбудконтролю вивело Київську область в беззаперечні лідери за кількістю населених пунктів, що отримали містобудівні повноваження. На сьогоднішній день такою можливістю скористались 14 міст регіону. 

«Здійснення нових містобудівних повноважень надасть новий імпульс для  реалізації інвестиційних проектів та розвитку нашого міста в цілому, – підкреслив міський голова Білої Церкви Геннадій Дикий. – Крім того, переваги децентралізації держархбудконтролю відчують і мешканці, зокрема, завдяки можливості отримання дозвільних документів на території міста».

З усіх питань, що стосуються державного архітектурно-будівельного контролю,  мешканці Білої Церкви можуть звертатися до новоствореного органу міськради, який знаходиться за адресою: м. Біла Церква, вул. Павліченко, 14-А, 3-й поверх.

Станом на сьогодні повноваження держархбудконтролю отримали 19 обласних міст:  Луцьк, Маріуполь, Тернопіль, Харків, Херсон, Львів, Івано-Франківськ, Чернівці, Ужгород, Одеса, Київ, Дніпро, Суми, Житомир, Черкаси, Сєвєродонецьк, Вінниця, Чернігів, Кропивницький.

Прес-служба ДАБІ

Джерело: http://bc-news.com.ua/podiji/item/2273-bila-tserkva-otrymala-funktsii-derzharkhbudkontroliu

ТАРИФ НА ОПАЛЕННЯ У БІЛІЙ ЦЕРКВІ ЗА ЛЮТИЙ ЗНИЗИВСЯ

N 190КП "Білоцерківтепломережа" оприлюднили розмір тарифу для будинків, де немає приладів обліку тепла. 

Зокрема, у таких будинках тариф становитиме 28, 45 грн за кв м.

Нагадаємо, вартість опалення для будинків без лічильників у Білій Церкві в опалювальному періоді 2016-2017 рр. становив:

- жовтень – 11, 62 грн за кв м

- листопад – 23, 54 грн за кв м

- грудень – 29, 32 грн за кв м

- січень – 43, 57 грн за кв м

Вартість нарахування залежить від погодніх умов та кількості будинків по місту, які обладнані тепловими лічильниками. 

Також, завітавши на сайт КП "Білоцерківтепломережа" ви можете дізнатися, яка вартість опалення у вашому будинку, якщо він обладнений тепловим лічильником, а також обсяг заборгованності будинку за послугу опалення.  

Джерело: http://bc-news.com.ua/zhkg/item/2272-taryf-na-opalennia-u-bilii-tserkvi-za-liutyi-znyzyvsia

НОВІ НАЗВИ РІДНИХ ВУЛИЦЬ. Вулиця та перший, другий, третій провулки Січових Стрільців – перейменовані назви вулиці та першого, другого, третього провулків Стаханівських відповідно.

Sichovi strilci«Січові Cтрільці» – вiйськовий пiдроздiл Надднiпрянської Армії УНР, сформований у 1917 році початково з вiйськовополонених австро-угорців українського походження. Назва «січові стрільці» була вперше використана під час І Світової війни при формуванні в Австро-Угорщині добровольчого підрозділу – Легіону УСС, ядро якого становили активісти довоєнного січовогосокілського і пластового руху.

Галицько-Буковинський курінь (1-й Курінь Січових стрільців) (11.1917-04.1918). Перше вiйськове формування Сiчових стрiльцiв у Надднiпрянщинi – Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців – було зорганізовано у Києві у листопаді 1917 з українців – галичан та буковинців – росiйських вiйськовополонених австро-угорської армії, якi знаходились в Надднiпрянськiй Українi та добровiльно згодилися захищати Українську Центральну Раду перед наступом більшовиків (командир куреня – сотник Григорій Лисенко). У грудні-січні курiнь (батальйон) брав участь у боях під Бахмачем і вКиєві, далі захищав уряд УНР під час відступу до Житомира. Наприкінці січня 1918 Галицько-Буковинський курінь Січових стрільців брав участь у придушенні Січневого повстанняв Києві. Відтоді й аж до кінця існування формувань Січових Стрільців, їх верховним головнокомандувачем вважався полковник армiї УНР, колишнiй фенріх австро-угорської армiї, Євген Коновалець. По звiльненню 1 березня 1918 року Києва, 1-й курінь Січових стрільців залишився в Києві для охорони порядку і розгорнувся в полк Січових стрільців у складі двох піших і одного запасного куренів, кінної розвідки і гарматної батерії; він нараховував 3 000 старшин і вояків (у тому ч. бл. ⅓ наддніпрянців).

По відмові після гетьманського перевороту полку Січових стрільців продовжувати військову службу на користь Української Держави, його роззброїли німці й Січові стрільці розійшлися по Україні, але значна частина їх перейшла на службу до Запорізької дивізії збройних сил Української Держави, де у 2-му піхотному полку полковника Петра Болбочана склала 3-й курінь.

У кінці серпня гетьман Павло Скоропадський погодився на формування Окремого загону Січових Стрільців і призначив для нього місце розташування у Білій Церкві; склад: 1 піхотний курінь з 4 сотень, кулеметна сотня, кінна розвідка, гарматна батерія і технічна частина; загальний стан – 59 старшин і 1 187 вояків (бойовий стан – 46 і 816).

Окремий загін Січових Стрільців (кін. 08.1918-11.1918) став на чолі повстання проти гетьмана Скоропадського після проголошення ним федерації з Росією, й у вирішальному бою під Мотовилівкою (18 листопада 1918) Січові Стрільці перемогли гетьманських дружинників. 22 листопада 1918 Січові стрільці рухались від Крюківщини – Монастирський хутір на ст. Пост-Волинський, а вояки Чорноморського куреня – від Борщагівкив напрямі Житомирського шосе. Січові стрільці, дізнавшись про розгром чорноморців, вирішили припинити наступ і закріпитись на зайнятих позиціях, чекаючи підходу нових повстанських загонів, з яких і почалось формування Осадного корпусу під командуванням отамана Є. Коновальця. 27 листопада після обстрілу з гармат німецького полку, що йшов на станцію Боярка 25 листопада і зазнав значних втрат, кинуто проти лівого флангу повстанського війська три полки піхоти, підтримані кіннотою і гарматами. Зав’язався жорстокий бій, у якому обидві сторони зазнали великих втрат. Стрілецьке командування вступило в переговори з наступаючою групою німецьких військ і уклало тимчасове перемир’я на фронті.

Дивізія Січових Стрільців. Корпус Січових Стрільців (12.1918-06.1919). Під час облоги Києва Січові Стрільці розгорнулися спочатку у Дивізію Січових Стрільців. 3 грудня 1918 наказом по військам Української Народної Республіки з дивiзiї січових стрільців та трьох повстанських дивізій – чорноморців і дніпровців (1-ї та 2-ї Днiпровської пiд командуванням, вiдповiдно, отаманiв Зеленого та Данченка) створено Осадний корпус під командуванням Є. Коновальця; командир штабу – Юріїв Іван. Осадний корпус – дивізія Січових Стрільців (11 000 бійців), Чорноморська дивізія та 1-ша i 2-га Дніпровські дивізії (14 000 бiйцiв); разом бл. 25 000 вояків, у тому числі бл. 20% галичан та 80% наддніпрянців. У ніч на 13 грудня чотири дивізії Осадного корпусу, який на цей час налічував понад 20 тис.багнетів, виступили на Київ і зайняли на підступах до міста позиції, втрачені 29 листопада. 2-гу Дніпровську дивізію під командуванням отамана Данченка було перекинуто з Трипільського району на лівий берег Дніпра, звідки вона мала рушити на Дарницю, щоб оточити столицю з півночі. 14 грудня почався загальний наступ формувань Осадного корпусу на Київ, дивізія січових стрільців просувалась в напрямі станція Жуляни – Пост-Волинський – Київ-Пасажирський; вояки Дніпровської дивізії наступали з боку Святошина. У ніч з 14 на 15 грудня місто було зайняте військами Директорії. 8-16 лютого в передмісті Києва проводилася невдала спроба контрнаступу повстанських дивiзiй Осадного корпусу на Січових стрільців з метою повернути столицю. У першій фазі другої війни проти союзу більшовицьких Росії та України Осадний корпус розклався: його повстанськi дивізії (обидвi Днiпровськi, Чорноморська) розбіглися або перейшли до ворогів і боєздатною залишилася тільки колишня дивізія Січових Стрільців, яка в січневих і лютневих боях проти Української Червоної арміїі повстанців отамана Зеленого зазнала важких втрат. У кінці лютого залишки дивiзiї Січових Стрільців були відведенi у тил для реорганізації, після якої дивізія нараховувала 500 старшин і 7 000 вояків, але внаслідок бою під Бердичевом (21-29 березня 1919) вона зменшилася до 300 старшин і 4 500 вояків. Незважаючи на подальші бої в районі Шепетівкий Кремянця, корпус Січових Стрільців, в який була переiменована дивiзiя Січових Стрільців, завдяки новому поповненню, збільшився у червні до 319 старшин і 8 067 вояків (у тому числі 5 172 бойового складу) без гарматних полків і батерій, що були у складі УГА (2-й і 6-й гарматні полки Січових Стрільців) або Армії УНР (4-й полк, 12-та батерія).

Група Січових Стрільців. 1-й полк Січових Стрільців (07.1919-11.1919). У поході на Київ (липень-серпень1919), перейменований на Групу Січових Стрільців у складі Армійської групи полковника А. Вольфа, корпус наступав через Шепетівку, Звягель н Коростень (загальний стан: 8 600 старшин і вояків, бойовий – 5100 багнетів, 206 кулеметів, 425 шабель, 42 гармати). Після виникнення нового фронту проти Добровольчої армії генерала А. Денікіна Група Січових Стрільців відступила з-під Коростеня до Шепетівки і в середині жовтня частково перейшла на фронт Добровольчої армії, але в грудні, у зв’язку з катастрофою обох українських армій у «трикутнику смерті», демобілізувалася. 23 листопада 1919 в Любарі гайдамацька бригада отамана О. Волоха роззброїла 1-й полк Січових стрільців й заарештувала його командира полковника І. Андруха.

У 1920 роцi, у складi вiдродженої Армiї УНР, в основному з колишніх Січових Стрільців, сформувалася 6-та Січова стрілецька дивізія. Хоч у ній на командних постах i були старшини з iнтернованого поляками в 1919 роцi копусу Січових Стрільців Євгена Коновальця, ця дивізія до формації Січових Стрільців не вiдноситься, тому що керiвництво ЗУНР, на вiдмiну вiд УНР, негативно поставились до вiйськового союзу УНР з Польською республiкою.

До складу Групи Січових Стрільців входило: 6 полків піхоти, 6 полків артилерії, кінний полк з 2 дивізіонів, автоброневий дивізіон, 4-5 панцерних потягів, об’єднаних у панцерний дивізіон, Кіш Січових Стрільців, Скорострільний вишкіл Січових Стрільців, технічні, ремонтні й обозні частини.

Незмінним командиром корпусу був полковник Євген Коновалець, начальниками штабу – старшини генерального штабу колишньої російської армії, полковники: Б. СулківськийВалеріян СологубМ. БезручкоВ. ЗмієнкоЮ. Отмарштайн. Також головні командні пости були обійняті старшинами колишньої російської армії. Під їх командуванням було 5 полків піхоти (командири: Ю. ОсипенкоС. ПищаленкоА. КметаВ. МончинськийТ. Виборний), 5 полків артилерії (Зарицький Володимир Антонович, О. ГолубаївД. ІньківД. МихайлівЯ. Бутрим), амуніційний парк, технічні частини й панцерні потяги; вони також переважали серед командирів куренів, батерей і навіть сотень.

З галицьких старшин були відомі полковники: А. МельникІ. РогульськийР. Сушко, сотник І. Андрух (командир 1 полку піхоти Січових Стрільців), підполковник М. Курах, сотник М. Турок (командир автоброневого дивізіону Січових Стрільців). Серед рядового складу наддніпрянці в піхоті становили бл. 75%, а в артилерії і технічних частинах – 90%; галичани переважали в господарській (незмінний начальник постачання сотник І. Даньків) і санітарній службі (сотник І. Рихло) та в інструкторському персоналі Коша Січових Стрільців і різних вишколів (полковник І. Чмола, сотник В. Соловчук).

У формації Січових Стрільців Армія УНР диспонувала військовою частиною, яка виділялася своєю організованістю і боєздатністю. Як головна підпора проти гетьманського повстання, Січові Стрільці мали великий вплив на Директорію УНР, але після від’їзду В. Винниченка за кордон цей вплив зменшився. По війні керівні старшини Січових Стрільців були творцями і головними постатями УВО-ОУН.

На фото: cотня січових стрільців під час військової підготовки (Київ, 1918 р.)

Джерело: www.uk.wikipedia.org

Далі буде…

Матеріал опублікований у газеті «Недвижимость Белой Церкви» №10(474) від 07.03.2017.